На допомогу бібліотекарю

а матеріалами статті: Коваленко Л. М.  У нотатник бібліотекаря / Л. М. Коваленко // Шкільна бібліотека. – 2012. - №5. – С. 55-60.


       Соціально-політичні, економічні та культурні зміни, як відомо, суттєво вплинули на сучасну бібліотечну практику.
Перебудова бібліотечної мережі позначилась і на шкільній бібліотеці. Зміна традиційного уявлення про її соціокультурну роль, зміст діяльності, безперечно, пов’язана з реформуванням сфери освіти. Новий зміст навчальних програм, розширення та поглиблення традиційних дисциплін, право навчальних закладів і педагогів на самостійний вибір програм, методів, методик, форм навчання потребують нового рівня використання різноманітних джерел інформації (як первинних, так і вторинних), сприяють зміні змісту інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу.
     Відповідно до нормативних документів, шкільна бібліотека повинна формувати універсальний склад фонду, до якого входила б навчальна, художня, навчально-популярна, педагогічна, довідкова література для школярів. Методична та довідкова - для педагогічних працівників. До фонду повинні входити не тільки книги та брошури, газети та журнали, а й нетрадиційні носії інформації. Зміст фонду шкільної бібліотеки має відповідати потребам учнів, педагогів, особливостям конкретного навчального закладу системи загальної середньої освіти. Шкільний бібліотекар упроваджує в навчально-виховний процес різноманітні форми роботи, а саме: виставки, бесіди, огляди, тематичні довідки, тематичні вечори, літературні ранки, диспути, сценарії свят, тематичний підбір літератури (для підготовки доповідей, класних годин, засідань педради, круглих столів, вечорів-зустрічей), тематичні полиці. Але педагоги чекають сьогодні від бібліотеки й таких послуг, як бібліотечні уроки, допомога в проведенні класних годин, своєчасне інформування про нові надходження, підбір літератури з певної теми, допомога в придбанні нових підручників, регулярне інформування про публікації в періодичних виданнях. Шкільна бібліотека повинна мати абонемент і читальний зал - зручне, просторе приміщення зі спеціальними сучасними меблями, обладнанням і належним освітленням. До бібліотеки повинні регулярно й своєчасно надходити методичні й дидактичні матеріали, підручники та навчальні посібники, у її фондах має бути достатня кількість довідкових та енциклопедичних видань, періодика.
    Отже, можна зазначити, що перспектива шкільної бібліотеки полягає в розширенні асортименту інформаційних продуктів і послуг, перетворенні її на інформаційний центр школи. Бібліотека в школі - це не просто пункт видачі підручників, саме вона є інформаційним осередком школи, від стану якого залежить діяльність усього шкільного механізму.
   Закріплення за шкільною бібліотекою статусу кабінету №1 передбачає пріоритетність її інформаційної функції, створення в ній інформаційної мережі, що відповідає рівню завдань, які вирішує сучасна школа. Оптимальна організація її діяльності - це активний внутрішньосистемний обмін, взаємодія з бібліотеками інших установ, розробка автоматизованої системи інформаційного обслуговування вчителів на базі єдиного банку даних, активне використання нових інформаційних технологій, засобів копіювання й автоматизації. Серед перспективних напрямів - створення в школі медіатеки, а також активне користування мережею Інтернет.

Роль і місце інформаційного центру бібліотеки в навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу

    Шкільна бібліотека є обов’язковим структурним підрозділом загальноосвітнього навчального закладу. А тому всі стратегічні освітньо-виховні завдання, які належить вирішувати національній школі, трансформуються в завдання та діяльність шкільної бібліотеки.
   Слід зазначити, що бібліотека посідає вагоме місце в системі інформаційної підтримки навчально-виховного процесу.
    Бібліографічне інформування педагогів - пріоритет у діяльності бібліотеки. Бібліотекар систематично повідомляє про нові документи в галузі освіти, матеріали з викладання предметів, методики сучасного уроку, нові підручники, що вийшли з друку. Це здійснюється за допомогою індивідуальної, групової та масової форм роботи. Найефективнішими формами масового інформування є інформаційні огляди нових книг, періодичних та інших видань, книжкові виставки, бібліографічні огляди.
    Найбільшим попитом користується систематична картотека статей (СКС). До СКС включаються актуальні теми, визначені найчастішими запитами читачів. Вважається, що лише при детальному розписі джерел інформації бібліотека має реальну можливість диференційовано обслуговувати як учителів, так і учнів та батьків. Для поповнення СКС використовуються всі джерела інформації, що має бібліотека: збірники, періодичні видання, хрестоматії та ін. Тематика рубрик підбирається, включаючи шкільні програми, актуальні рубрики в періодиці, а також запити читачів. Ведення картотеки є копіткою справою й має свої особливості. Такі картотеки користуються в читачів великим попитом.
    Проводиться інформаційна робота із метою підвищення рівня бібліотечно-інформаційної культури педагогів. Надається також допомога вчителям, класним керівникам у підготовці й проведенні масових заходіз з учнями (днів знань, предметних тижнів, вікторин, конкурсів). Популяризація літератури з метою задоволення інформаційних потреб учнів здійснюється шляхом проведення шкільною бібліотекою спільно з педагогічним колективом школи різних масових заходів, таких, як читацькі конференції, літературні вечори, уроки народознавства, вікторини-конкурси, диспути й ін.
   У ході індивідуальних та групових бесід діти молодшого шкільного віку вчаться користуватися бібліотекою, вибирати матеріали для читання за книжковими виставками, тематичною картотекою, бережливо ставитися до книг.
 
Головні завдання шкільних бібліотек

   Головні завдання, що стоять сьогодні перед шкільними бібліотеками й у майбутньому також будуть актуальними, - це:
 - надання допомоги в організації навчально-виховного процесу;
 - виховання людини нової генерації — всебічно розвиненої особистості;
 - прищеплювання любові до книжки з метою того, щоб читання стало внутрішньою потребою дитини;
 - виховання культури читання;
 - формування в молодого покоління гуманістичних, моральних цінностей;
 - прищеплювання любові до Батьківщини, до рідної мови, до народних традицій;
 - навчання спілкування.

Планування та звітність у роботі шкільної бібліотеки

     План і звіт роботи бібліотеки - головні документи, що характеризують її діяльність. Основна мета цього матеріалу — допомогти шкільному бібліотекареві грамотно й чітко спланувати свою діяльність у поточному році, обміркувати, які форми й методи роботи краще використовувати на допомогу учням і педагогам.
   Ці орієнтовні схеми відбивають усі основні напрями й види робіт шкільної бібліотеки й мають рекомендаційний характер, тому зовсім не обов’язково вносити до плану конкретної школи всі види роботи. З перелічених видів робіт бібліотекарі обирають ті, які вони виконують у своїй школі, й відображають їх у своїх планах з урахуванням особливостей шкільної програми й навчального плану.
Орієнтовна схема річного плану (звіту) роботи шкільної бібліотеки

1. Завдання бібліотеки.

Забезпечення навчально-виховного процесу та самоосвіти шляхом бібліотечно-бібліографічного й інформаційного обслуговування учнів і педагогів.

Формування в школярів навичок незалежного бібліотечного користувача, інформаційної культури та культури читання.

 Удосконалювання традиційних і освоєння нових технологій.
2. Основні функції бібліотеки.

Освітня.

Інформаційна.

Культурна.
3. Загальні відомості.

Кількість учнів ..., із них читачів ...
Кількість учителів ..., із них читачів ...
Інші працівники й батьки ...
Обсяг бібліотечного фонду ...
Книгозабезпечення (для звіту) ...
Обертаність (для звіту) ..
Обсяг навчального фонду ...
4. Робота з бібліотечним фондом.
Вивчення складу фонду й аналіз його використання.

Формування фонду бібліотеки з традиційних і нетрадиційних носіїв інформації.
Формування загальношкільного замовлення на документи основного фонду (за наявності бланка-замовлення).

Комплектування фонду (в тому числі періодикою) відповідно до навчальних програм школи.
Оформлення передплати на періодику, контроль за її доставкою.
Прийом, систематизація, технічна обробка, реєстрація нових надходжень.
Облік бібліотечного фонду.
Прийом і оформлення матеріалів, отриманих у дарунок, їх облік та обробка.
Виявлення та списання старих, морально застарілих і невикористовуваних матеріалів за встановленими правилами й нормами.
Видача матеріалів користувачам бібліотеки. Розміщення документів у фонді відповідно до таблиць ББК.

Оформлення фонду (наявність поличних, літерних роздільників, індексів), естетика оформлення.

Перевірка правильності розміщення фонду. Забезпечення вільного доступу користувачів бібліотеки до інформації.
Оформлення накладних і своєчасна здача їх у централізовану бухгалтерію.

Інвентаризація.

Забезпечення роботи читального залу (за його наявності).

Організація обслуговування за міжбібліотечним абонементом (МБА) (одержання літератури в тимчасове користування з інших бібліотек).


5. Робота зі збереження фонду.
Організація фонду особливо цінних видань і проведення періодичних перевірок збереження.

Систематичний контроль за своєчасним поверненням виданих книжок до бібліотеки.

Забезпечення заходів для відшкодування збитку, заподіяного носіям інформації, у встановленому порядку.

Організація роботи з дрібного ремонту й переплітання видань із залученням бібліотечного активу.

Забезпечення необхідного режиму систематизованого збереження й фізичного збереження бібліотечного фонду.

6. 
Пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань. Довідково-бібліографічна робота.

Ведення довідково-бібліографічного апарату (ОБОЄ) з обліком вікових особливостей користувачів (каталоги, картотеки, рекомен¬даційні списки, виділення довідково-інформаційних видань).

Ознайомлення користувачів із мінімумом бібліотечно-бібліографічних знань: знайомство з правилами користування бібліотекою, знайомство з розміщенням фонду, прийоми роботи з СБА, ознайомлення зі структурою й оформленням книжок, оволодіння навичками роботи з довідковими виданнями тощо.

Проведення факультативних занять і засідань гуртків із пропаганди бібліотечно-бібліографічних знань.

7. Виховна робота.

Формування в школярів навичок незалежного бібліотечного користувача: навчання користуватися носіями інформації, шукати, відбирати й критично оцінювати інформацію.

Сприяння формуванню особистостей учнів засобами літературної спадщини, формами й методами індивідуальної та масової роботи:

 - бесіди;
 - диспути;
 - літературні ігри;
 - читацькі конференції;
 - ранки;
 - вікторини;
 - літературно-музичні композиції;
 - бібліотечні заняття й т. ін.

Популяризація кращих матеріалів за допомогою застосування бібліотечних форм роботи, організація виставок і стендів, проведення культурно-масової роботи.

Створення активу бібліотеки й робота з ним.

Робота з дитячими бібліотеками.

8. Інформаційна робота.

  • Супровід навчально-виховного процесу інформаційним забезпеченням педагогічних працівників:

спільна робота зі складання замовлення на навчально-методичні документи;

огляди нових надходжень;

підбір документів на допомогу в проведенні предметних тижнів та інших загально-шкільних і класних заходів;

оформлення в кабінетах книжкових виставок на досліджувану тему з якого-небудь предмета;

допомога в підборі документів при роботі над методичною темою школи;

допомога в підборі документів для підготовки засідань педради, методичних об’єднань та ін.

  • Супровід навчально-виховного процесу інформаційним обслуговуванням учнів:

на абонементі;

у читальному залі;

за попереднім замовленням через МБА;

підбір літератури для написання рефератів, доповідей тощо;

допомога в підготовці до загальношкільних і класних заходів;

проведення індивідуальних і групових бібліотечних занять.

  • Інформаційне обслуговування батьків (чи інших законних представників) учнів:

інформування про користування бібліотекою їхніми дітьми;

оформлення виставок для батьків на актуальні теми;

індивідуальна робота з підбору додаткового навчального матеріалу для учнів початкових класів;

виступ на батьківських зборах з інформацією про нові надходження у фонд бібліотеки.

9. Підвищення кваліфікації.

  • Робота із самоосвіти:

опрацювання інформації з професійних видань;


використання досвіду кращих шкільних бібліотекарів;

відвідування семінарів, участь у конкурсах, присутність на відкритих заходах, індивідуальні консультації.

  • Регулярне підвищення кваліфікації.

  • Удосконалювання традиційних і освоєння нових бібліотечних технологій.

  • Розширення асортименту бібліотечно-інформаційних послуг, підвищення їхньої якості на основі використання нових технологій: комп’ютеризація бібліотеки, використання електронних носіїв, створення відеотеки, аудіотеки і т. ін.

Орієнтовна схема плану (звіту) роботи з навчальним фондом

Складання разом з учителями-предметниками замовлень на підручники з урахуванням їхніх вимог.

Узгодження й затвердження бланка-замовлення адміністрацією школи, його передача методистові управління (відділу) освіти.

Контроль за виконанням зробленого замовлення.

Прийом і технічна обробка підручників, що надійшли: запис у книзі сумарного обліку, штемпелювання, оформлення картотеки.

Оформлення звітних документів (аналіз використання варіативних програм, діагностика рівня забезпеченості учнів та ін.).

Прийом і видача підручників.

Інформування вчителів і учнів про нові надходження підручників і навчальних посібників.

Періодичне списання старих і застарілих підручників.

Проведення роботи зі збереження навчального фонду.

Робота з резервним фондом підручників:

  • ведення його обліку;

  • розміщення на збереження;

  • складання карток для картотеки міжшкільного резервного фонду;

  • передача підручників у інші школи.

Вивчення й аналіз використання навчального фонду.

Робота з каталогами, тематичними планами видавництв.

Поповнення й редагування картотеки навчальної літератури.

Розміщення нових видань у фонді.

Проведення рейдів-перевірок стану підручників.

Оформлення накладних на навчальну літературу й своєчасна передача їх у централізовану бухгалтерію.

Основна внутрішньобібліотечна документація

Загальна.
Положення про шкільну бібліотеку і правила користування бібліотекою.
Паспорт бібліотеки.
Річний і місячний плани роботи.
Аналіз роботи за попередній рік.
Графік роботи бібліотеки.
Функціональні обов’язки завідувача бібліотеки й бібліотекаря.

Щодо основного фонду.

Книга сумарного обліку.
Інвентарні книги.
Журнал із копіями накладних.
Папка актів руху фонду (списання, передача тощо).
Акти про проведення інвентаризації та перевірок фонду.
Зошит обліку книг, прийнятих замість загублених.
Зошит обліку видань, які не запису в інвентарну книгу (брошурний фонд).
Зошит обліку подарункових видань. Журнал обліку довідок.
Щоденник роботи шкільної бібліотеки. Читацькі формуляри.
Книга сумарного обліку на ННІ (нетрадиційні носії інформації).

Щодо навчального фонду.

Книга сумарного обліку.
Копії накладних із доставки підручників. Журнал (папка) обліку підручників, що надійшли.
Зошит обліку брошурного фонду. Картотека підручників.
Папка актів руху навчального фонду (списання, передача тощо).
Копії бланків-замовлень підручників. Зошит заміни підручників.
Журнал видачі підручників за класами чи за індивідуальними формулярами.
Діагностична карта рівня забезпеченості навчальною літературою за галузями знань. Звіт школи про повну кількість підручників за паралелями і галузями знань.

Методичні рекомендації щодо складання плану роботи

   Уміння чітко й грамотно планувати свою роботу - один із показників професійної майстерності бібліотекаря. Якщо план складений неграмотно, без належного врахування всіх необхідних його складників, то це (у першу чергу - негативно) позначиться на всій роботі бібліотекаря. Кожна бібліотека повинна мати план роботи на навчальний рік, затверджений директором школи. Цей план - частина загального річного плану навчально-виховної роботи даного закладу.
Як організувати планування?

Бібліотекар повинен знати основні напрями навчально-виховного плану. Які завдання стоять перед закладом на поточний рік? Необхідно обміркувати, чим бібліотека може допомогти в їх виконанні, які форми й методи роботи краще використовувати на допомогу педагогам.

Перед складанням плану необхідно зустрітися із заступником директора з виховної роботи, з головами методичних об’єднань і обговорити основні напрями роботи та всі великі заходи. Необхідно заздалегідь заручитися згодою й підтримкою учителів-предметників, щоб знати, на кого можна розраховувати при організації запланованих заходів; обговорити масштаб роботи (один клас, паралель, уся школа).

План повинен бути нерозривно зв’язаний із життям школи й не може бути відокремлений. Якщо навчальний заклад має свої відмінності (у режимі роботи, у вивченні якихось дисциплін), то це повинно знайти своє відображення в плані. Необхідно конкретизувати специфіку в площині її конкретних заходів. Наприклад, у школі повного дня чи школі-інтернаті враховується режимний, часовий момент при плануванні роботи. Специфіка у вивченні шкільних дисциплін повинна вказати бібліотекарю на особливе ставлення до цих напрямів роботи.

Наступний етап - визначення головних тем року, відображення їх в основних завданнях і конкретизація в плані роботи.

План складається з урахуванням літературних пам’ятних дат року. Ознайомившись із таким календарем, відзначте ті дати, що будуть видатними в навчальному році, і подумайте про те, які заходи, форми роботи допоможуть вам розкрити дітям відповідні теми. Обираючи теми, у своїй чернетці можна вказати форми роботи: книжкова виставка, огляд, свято, гра.

Добре, якщо ви зумієте обговорити майбутні справи на наступний навчальний рік зі своїм бібліотечним активом і заручитися його підтримкою.

Подивіться у свій торішній план: що залишилося невиконаним, що не вдалося. Подумайте, що з цього варто було б обов’язково зробити в наступному році.

Якщо ви тісно співпрацюєте з районними бібліотеками, то слід урахувати відзначені пункти їхніх планів, щоб організувати спільну роботу. Добре, якщо ви будете знати плани роботи різних позашкільних установ міста (центрів дитячої творчості). Адже педагоги шкіл іноді відвідують заходи в цих закладах.

У мікрорайоні, де діє школа, є клуби, музичні школи, спортивні організації, що мають свої плани виховної роботи. З багатьма з них вам доводиться працювати. Тому знайомство з їхніми планами допоможе вам у складанні власного.

У бібліотечному житті є такі види робіт, що проводяться протягом усього навчального року: бібліотечні уроки, робота з підручниками, новими книгами, із боржниками, з активом читачів. Тому при розподілі роботи за місяцями вони можуть бути зазначені не один раз. До головних і дуже значних тем року складається окремий план.

Провівши таку попередню роботу, необхідно згадати про рекомендовану схему плану роботи бібліотеки навчального закладу і все внести в план.

Для зручності планування на попередньому (дотекстовому) етапі можна скласти календарно-тематичний план (див. табл. 1). Після такої попередньої роботи написання текстового варіанта плану не займе багато часу.

Але планування роботи на навчальний рік - це ще не все. Річний план роботи необов’язково має бути дуже детальним. Тут досить указати теми, перелічити форми роботи й назвати орієнтовний термін виконання (семестр, місяць тощо). Більш докладний і конкретний план складається на місяць. Саме тут повинні бути зазначені всі терміни й місце проведення, визначені відповідальні за даний захід. Схема такого плану може мати вигляд, як у таблиці 2. Заповнюється така схема на основі річного плану. Використовуючи її, дуже зручно наприкінці року складати звіт про свою роботу. Щомісячний план повинен завжди бути в бібліотекаря на столі для того, щоб чітко знати, що слід зробити сьогодні й у найближчі дні місяця.

Немає коментарів:

Дописати коментар