Короткий творческий путь и трагическая смерть Александра Мурашко – одного из самых известных украинских художников
obiskusstve.com
http://vk.com/away.php?to=http%3A%2F%2Fobiskusstve.com%2F853638223771208560%2Fkorotkij-tvorcheskij-put-i-tragicheskaya-smert-aleksandra-murashko---odnogo-iz-samyih-izvestnyih-ukrainskih-hudozhnikov%2F%3Futm_source%3Dmailru&post=-78792402_343
Готуемося до уроку
Нетадиційні підходи до викладання уроків образотворчого мистецтва
Список літератури:
Основна
1. Книга вчителя дисциплін художньо-естетичного циклу : довідково-методичне видання / Упоряд. М.С. Демчишин; О.В. Гайдамака. –Х.:ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 768 с.
2. Навчальні програми для загальноосвітніх навч.закл. із навчанням українською мовою. – 1-4 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2011. – 392с.
3. Демиденко Т.М. Система інноваційної підготовки майбутніх учителів // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2003. – Вип.31. – С.79 – 85
4. Державна програма „Вчитель” // Директор школи. – 2002. – № 23/24 (червень). – С. 3–23.
5. Державний стандарт початкової загальної освіти. – К. 2011. – 46с.
Допоміжна
1. Чєн Н.В. Образотворче мистецтво.1 -7 класи [Текст] : метод посіб. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 48с.
2. Календарне планування для творчого вителя для шкіл з українською мовою навчання. 1 клас / Кулад. Н.В.Діптан, аА.Назаренко. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013. – 96с.
Нетрадиційні підходи до викладання уроків образотворчого мистецтва. Реалізація принципів викладання на уроках образотворчого мистецтва
Урок образотворчого мистецтва — це, передусім, творчий урок, що дуже відрізняється від уроків математики, хімії чи фізики. З одного боку, творчість — це чудово, а з другого, творчий процес потребує від учителя постійного пошуку нових ідей, нових рішень, нового підходу до певних питань чи проблем. Без творчості немає справжнього учителя образотворчого мистецтва.
Нам дуже хотілося б допомогти вам, шановні вчителі, на цьому шляху. На нашу думку, поштовхом до цікавинок на уроках може стати ознайомлення з принципами й методами, що розробив для уроків образотворчого мистецтва Борис Михайлович Неменський.
Принципи викладання на уроках образотворчого мистецтва
У педагогічній практиці вчителі завжди спираються на загальнопедагогічні принципи й методи навчання, але саме Б. Неменському вдалося визначити специфічні принципи й методи, що спрямовані на вдосконалення навчального процесу на уроках образотворчого мистецтва.
На кожному уроці педагогові доводиться створювати ситуацію введення в мистецтво, проте, цьому не сприяє навіть форма шкільного уроку. Натомість кабінету мистецтва потрібна особлива атмосфера, так само, як потрібні ігрові й казкові моменти впродовж уроку (особливо з молодшими школярами).
Без емоційного введення у співпереживання сприйняття не відбудеться, уцьому полягають особлива складність і специфіка уроку мистецтва. Передавання справжніх художніх знань без цього є майже нездійсненним. Принципи й методи викладання мистецтва мають бути взяті з мистецтва. Отже, потрібно діяти за принципом: подібне викладати за допомогою подібного.
1. Принцип педагогічної драматургії, створення на уроках ситуацій уподібнення. Кожен учитель може придумати безліч дидактичних ігор: створювати з дітьми казки (у початковій школі), проводити диспути на різноманітну тематику (у старших класах).
Цей принцип розкривається за допомогою таких ігрових методів:
• «Художник і глядач». Ця гра починається з 1-го класу. Діти постійно постають у різних ролях, стаючи то художниками, то глядачами щодо творів визнаних майстрів або до власних робіт чи робіт однокласників. На уроці зміна цих ролей відбувається постійно;
• троє казкових Братів-майстрів — Майстер прикрашання. Майстер зображення, Майстер спорудження. Вони супроводжують дітей у початковій школі, у формі гри сприяючи усвідомленню трьох форм художньої діяльності. Вони допомагають дітям (а діти «допомагають» їм) створювати прикраси, зображення і споруди на певні емоційні теми. В основній школі, утрачаючи казковість, вони стають основою розуміння взаємодії, взаємопроникнення видів мистецтв (як три основи художньої діяльності — основою мислення);
• уроки на розрізнення «добра» та «зла». Є низка конкретних завдань, що побудовані у формі гри, на зразок завдання про розпізнання завдяки особливостям декору доброго і злого образу.
2. Принцип цілісності, неспішності й послідовності емоційного опанування матеріалу. Принцип засвоєння через занурення. Можливо, це один із найважливіших принципів. Саме тому кожен навчальний рік повинен бути присвячений обов’язково цілісній проблемі, тема кожного семестру має відповідати темі навчального року, а кожний урок — відповідати темі семестру.
Основні методи, завдяки яким розкривається цей принцип:
• метод поетапних відкриттів, тобто чіткого вичленення тем кожного уроку, і неповторності їх забезпечує поступовість, повільність залучення учнів до усвідомлення теми, до розкриття через переживання її основних особливостей. Кожну тему необхідно емоційно програти. Кожна тема повинна стати емоційним відкриттям;
• метод єдності сприйняття і творення (практична робота). Учень переживає, глибоко опановує кожну тему в єдності всіх видів діяльності: читаючи текст; розглядаючи зоровий ряд, слухаючи вірші, прозу, пісні, музику; виконуючи практичну роботу. Мета — єдність усвідомлення та емоційного переживання. Єдність всіх видів діяльності — це не мета, а засіб;
• метод широких асоціацій, творчої інтерпретації змісту. Показуючи, наприклад, картину, учитель образотворчого мистецтва часто вимагає точної, без домислів, без фантазії розповіді за нею. Але точний переказ у чомусь суперечить сприйняттю твору будь-якого мистецтва, позбавляє можливості його емоційного співпереживання.
Необхідно мати на увазі, що будь-яке сприйняття мистецтва особою містить інтерпретацію. Це завжди твір плюс трактування того, хто його сприймає. Той, хто сприймає, обов’язково проектує на твір свій життєвий досвід і сам цей досвід добудовує в процесі спілкування з картиною, симфонією, романом. Тому, якщо дитина асоціативно домислює казку, прочитану для переказу, або будує розповідь про картину, виходячи за межі змальованого, це потрібно заохочувати, а не заважати цьому. Слід тактовно ростити паростки зв’язків особистості з мистецтвом через фантазію. Проте вчитель повинен уміти тонко й точно спрямовувати цю інтерпретацію, не допускаючи повної анархії фантазії. Тут важливими є культура і такт учителя;
• особливу увагу потрібно звернути на уроки узагальнення. Завдання цих уроків — не просто повторення, а усвідомлення цілісності, єдності теми, що вивчали учні, і переведення її на новий узагальнений рівень усвідомлення.
3. Принцип постійності зв’язку з життям (як ми вже зауважували, має для здійснення завдань програми головне значення). Без установлення міцних зв’язків уроку з позаурочним сприйняттям навколишнього життя наявність самого предмета в сітці розкладу уроків школи стає безглуздою. Без постійного тренування, тобто набуття нового досвіду, без розуміння нерозривних зв’язків уроку і життя не виробляється найнеобхідніше для естетичного розвитку дитини — усвідомлення справжньої життєвості проблем мистецтва, співвіднесення з особистим життям та інтересами кожної людини.
Використання ІКТ на уроках образотворчого мистецтва та художньої культури як засіб естетичного розвитку особистості
Використання ІКТ на уроках образотворчого мистецтва та художньої культури як засіб естетичного розвитку особистості .
Впродовж останніх років роботи в школі вчителі образотворчого мистецтва цікавлятьсяпитанням: як зробити уроки мистецтва більш емоційними, уроками , які запам'ятовуються? Що зробити, щоб дитина йшла на зустріч із справжнім мистецтвом у передчутті нового, захоплюючого, співзвучного з внутрішніми мотивами і бажаннями? Як зробити, щоб у наш час, коли в суспільстві панують беззаконня й жорстокість, а багато звичних для нас речі втрачають свої цінності, уроки мистецтва викликали позитивні емоції, порушували інтерес, прагнення висловити власне "Я"?
Проникнення сучасних технологій в освітню практику, в тому числі і на уроки мистецтва, відкриває нові можливості. У цьому випадку, вчителям на предметах мистецтва необхідно зробити інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) новим засобом художньо-творчого розвитку.
Комусь ця ідея видасться далеко не новою, але я роблю тільки перші кроки в цьому напрямку, і, можливо, матеріал, напрацьований мною, принесе комусь користь. Я почала активне використання готових електронних освітніх ресурсів у процесі навчання.
Доктор педагогічних наук, професор І. П. Підласий писав, що нове в педагогіці може з’явитися лише від нових знань.
Обираючи стратегію навчання, важливо враховувати, як учень, збирає, сприймає і засвоює знання.
У розв’язані задач естетичного виховання велику користь приносять сучасні технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедія .
Ми живемо в світі медіа - розширюються системи масових комунікацій, "інформаційного" вибуху. Відповідно, мета освіти - формування "особистості, здатної читати, аналізувати, оцінювати медіатекст, займатися медіатворчістю, засвоювати нові знання за допомогою медіа". Тому використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної освіти.
ІКТ дає можливість учням удосконалюватися і самоактуалізіроваться, вчитель - вже лише помічник учнів, що дає можливість повною мірою проявляти і розвивати їх потенціал.
Робота з мультимедійними посібниками дає можливість урізноманітнити форми роботи на уроці за рахунок одночасного використання ілюстративного, статистичного, методичного, а також аудіо-та відеоматеріалу.
Така робота може здійснюватися на різних етапах уроку:
• як форма перевірки домашнього завдання;
• як спосіб створення проблемної ситуації;
• як спосіб пояснення нового матеріалу;
• як форма закріплення вивченого;
• як спосіб перевірки знань у процесі уроку.
Вчителі образотворчого мистецтва та художньої культури , викладаючи ці предмети , зіткнулися з цілим рядом труднощів. Відсутність підручника , наочних посібників, репродукцій ускладнювало засвоєння програми з предмету. Неможливо описати картину словами, її треба, насамперед, побачити. На такому уроці використання наочності просто необхідно.
Пройшовши ряд курсів для того, щоб освоїти інформаційні технології в освітньому процесі і чотири роки тому почала активно використовувати ІКТ на своїх уроках. На жаль,з підручниками , що надходять на школу немає дисків з предметів ОМ, креслення, МХК. Купуютьдиски з МХК, але вони не відповідають програмі та перевантажені текстом. Презентація дає можливість мені самостійно скомпонувати навчальний матеріал, виходячи їх особливостей конкретної теми по предмету, і добитися максимального навчального ефекту. Для підготовки уроку вчителі використовують різні можливості: сканування якісних репродукцій, ресурси Інтернету, диски з МХК, електронну дитячу енциклопедію, відеофрагменти з мистецтва. Відбір і монтаж матеріалу займає значне місце в підготовці до уроку, так як його композиція, як композиція будь-якого твору мистецтва, повинна бути ясною і чіткою.
Завдяки використанню презентацій у школярів спостерігається:
- підвищення інтересу до вивчення предмета;
- більш швидке і глибоке сприйняття викладеного матеріалу;
- концентрація уваги;
- включення всіх видів пам'яті: зорової, слухової, моторної, асоціативної;
- зростання мотивації до навчання;
- в процесі демонстрації презентації учні набувають досвід публічних виступів.
Застосування презентації дає вчителю наступні можливості:
- за допомогою засобів анімації перевірити, закріпити знання учнів (після того як відповів учень, з'являється правильну відповідь);
ілюстративний матеріал подати у певній послідовності і сконцентрувати увагу учня;
- репродукції показати крупним планом;
- повторити великий обсяг матеріалу в певний проміжок часу;
- підвищити ефективність уроку;
- проявити творчість, індивідуальність;
- уникнути формального підходу до проведення уроків.
Що дає вчителю образотворчого мистецтва та художньої культури використання інформаційно-комунікаційних технологій?
• економію часу на уроці;
• глибину занурення в матеріал;
• підвищену мотивацію навчання;
• інтегративний підхід в навчанні;
• можливість одночасного використання аудіо-, відео-, мультимедіа-матеріалів;
• можливість формування комунікативної компетенції учнів, тому що учні стають активними учасниками уроку не тільки на етапі його проведення, а й при підготовці, на етапі формування структури уроку;
• залучення різних видів діяльності, розрахованих на активну позицію учнів, що одержали достатній рівень знань з предмета, щоб самостійно мислити, сперечатися, міркувати, що навчилися вчитися, самостійно добувати необхідну інформацію.
Література
1. Радул В. В., Соціальна зрілість особистості вчителя: фактори формування/ В. В. Радул. -К. Вища шк., 2008. -240с.
2. Жаболенко М. В. Инновации в области использования информационно-коммуникационных технологий в учебном процессе/ М. В. Жаболенко, Н. О. Жданова // Стратегія інноваційного розвитку системи вищої освіти в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної конференції/ гол. ред. С. В. Смерічевська. - Донецьк: Кальміус, 2007 р.
3. Кочевой Р. А. Информационные технологиив процес се обучения/ Р. А. Кочевой //доп. Учасників V Всеукр. Наук. -метод. Конф. Впровадження нових інформаційних технологій навчання. - Запоріжжя:ЗДІА, 2005 р.
4. Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" // Урядовий кур’єр. 2007. -№6.
презентація до уроку образотворчого мистецтва в 7 класі "Декоративно - прикладне мистецтво. Лялька - мотанка - берегиня роду"
https://drive.google.com/file/d/0B9zPbiPpG4zaUHVpWjJONDEwTzA/view
5 клас – Календарно-тематичне планування уроків образотворчого мистецтва для 5 класу до підручника С.М. Железняк, О.В. Ламонова, «Образотворче мистецтво - 5», видавництво Київ, «Ґенеза» - 2013 «Художній образ» 35 годин Розроблено методистом образотворчого мистецтва ЧОІПОПП Лємешевою Н.А.
6 клас – Календарно-тематичне планування уроків образотворчого мистецтва для 6 класу до підручника С.М. Железняк, О.В. Ламонова, «Образотворче мистецтво - 6», видавництво Київ, «Ґенеза» - 2014 «Художній образ» 35 годин Розроблено методистом образотворчого мистецтва ЧОІПОПП Лємешевою Н.А.
7 клас – Календарно-тематичне планування уроків образотворчого мистецтва для 7 класу до підручника Рубля Т.Є., Рубля І.А. «Образот-ворче мистецтво - 7», видавництво «Перун», Ірпінь, 2000р. Розроблено на основі авторських програм: Горошко Н.А. і Рубля Т.Є., Федун С.І.
http://konserg.ucoz.ua/load/kalendarnij_plan_z_obrazotvorchogo_mistectva_u_5_7_klasakh/27-1-0-2519
Календарно-тематичне планування уроків образотворчого мистецтва для 5 класу до підручника Масол Л.М., Калініченко О.В.
Календарно-тематичне планування уроків образотворчого мистецтва для 6 класу до підручника С.М. Железняк, О.В. Ламонова
На допомогу вчителю образотворчого мистецтва
Інформацію взято з мережі Інтернет
Вражає та спонукає!
ВідповістиВидалитиДякую!
ВідповістиВидалити